Китай запускає історичну річну місію: новий крок у місячних перегонах до 2030 року
Китай успішно здійснив запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-23» з космодрому Цзюцюань, розташованого на північному заході країни. Ракета-носій «Чанчжен-2Ф Y23» стартувала о 23:08 за місцевим часом 15:08 GMT. Ця місія стала ключовою віхою для Пекіна, оскільки один із трьох членів екіпажу проведе на китайській космічній станції «Тяньгун» цілий рік.
Новий рекорд тривалості місії
Цей політ знаменує собою абсолютний рекорд тривалості безперервного перебування в космосі для китайської космонавтики. Головна мета такого тривалого експерименту — детальне вивчення тривалого впливу невагомості та космічних умов на фізіологію людського організму.
Отримані дані критично важливі для підготовки майбутніх тайконавтів до значно ризикованішого та тривалішого транзиту на поверхню Місяця. Нагадаємо, що починаючи з 2021 року, Китай відправляв екіпажі на станцію «Тяньгун» лише на стандартні 6-місячні терміни.
Рішення про те, хто саме з трьох членів екіпажу залишиться на орбіті на повний рік, буде прийнято керівництвом Китайського агентства пілотованих космічних польотів (CMSA) пізніше, залежно від індивідуальних медичних показників та перебігу місії. Хоча цей політ є історичним для Китаю, світовий рекорд усе ще належить радянському та російському космонавту, який у 1995 році провів на орбіті безперервно 14.5 місяців.
Унікальний склад екіпажу «Шеньчжоу-23»
До складу нової експедиції увійшли троє фахівців із унікальним досвідом:
Чжу Янчжу — командир місії, досвідчений представник загону космонавтів Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).
Чжан Юаньчжі (Чжан Чжиюань) — пілот місії, який також представляє офіцерський загін НВАК.
Лі Цзяїн (Лай Ка-ін) — спеціаліст із корисного навантаження. Вона є колишнім інспектором поліції Гонконгу та стала першим в історії астронавтом з цього спеціального адміністративного регіону, яка виборола право брати участь у космічній програмі Китаю.
Технологічні випробування на шляху до супутника Землі
Політ «Шеньчжоу-23» є практичним відпрацюванням складних навігаційних маневрів, необхідних для реалізації амбітної мети Китаю — висадити людину на Місяць до 2030 року. Під час місії корабель виконає першу автономну процедуру швидкого зближення та стикування з базовим модулем станції «Тяньгун».
Ця технологія ляже в основу автоматичного стикування на навколомісячній орбіті між майбутньою пілотованою капсулою «Меньчжоу» та посадковим модулем «Ланьюе». Вже у 2026 році Китай планує провести перші орбітальні випробування нового космічного корабля «Меньчжоу», який має повністю замінити лінійку «Шеньчжоу» та забезпечити доставку тайконавтів на Місяць.
Міжнародне суперництво та постійна база
Цей запуск відбувається на тлі загострення космічних перегонів між Китаєм та США. Сполучені Штати в рамках власної програми Artemis також активно готуються до повернення людей на Місяць і висловлюють занепокоєння щодо планів Пекіна, звинувачуючи його у спробах мілітаризації або колонізації місячних ресурсів. Китайська сторона категорично відкидає ці заяви.
Успішна висадка людини на Місяць до 2030 року має стати першим етапом масштабнішої стратегії. До 2035 року Китай спільно з Росією планує розгорнути постійну Міжнародну наукову місячну станцію (ILRS). За словами головного наукового співробітника китайської місячної програми У Вейженя, поточний офіційний графік Китаю є навмисно консервативним, і реальний прогрес може випередити очікування.
Крім того, Китай демонструє відкритість до міжнародної співпраці на навколоземній орбіті. Очікується, що вже до кінця цього року на борту станції «Тяньгун» приймуть першого іноземного астронавта, яким стане представник Пакистану.